Лілія

Вирощування лілій одна з улюблених справ садівника для прикраси квіткарія біля власного будинку. Для того, щоб вибранілілії почували себе добре у вашому квітнику, потрібно знати кілька секретів їх посадження. Насамперед слід враховувати, що лілії дуже погано переносять перегрів цибулин. Тому можна висаджувати над цибулинами будь-які грунтопокривні рослини. Також можна садити лілії між низькими чагарниками, таким чином взимку вони будуть краще переносити холод.Посадка або пересадка повинна відбуватися лише під час стану спокою у квітів – тобто, протягом вересня.

Перед тим, як садити лілію у відкритий грунт, її краще обробити, наприклад потримати протягом півгодини в слабкому розчині марганцівки. Крім того, потрібно обов’язково видалити мертву луску і вкоротити коріння цибулин таким чином, щоб вони складали лише п’ять сантиметрів.Що стосується вибору відстані між цибулинами, то тут все залежить від потужності і висоти рослини. Якщо придбали сорт, зростання квітки якого перевищує 50 сантиметрів, то доречним буде зберегти відстань у 30 сантиметрів між цибулинами. Невисокі сорти цілком можуть задовольнятися 15 сантиметрами.

Конвалія

Конвалія – надзвичайно красива, кореневищна рослина. Цінується за красу дрібних дзвоникоподібних квіток, зібраних у поникле суцвіття, що володіє сильним ароматом. Забарвлення пелюсток конвалії залежить від сорту, однак найчастіше пелюстки білі. Суцвіття конвалії розташовані на довгому тонкому квітконосі. Квіти конвалій розпускаються на початку, або в середині травня, в залежності від погодних умов. Не менш красиві гладкі листя конвалії, що мають широколистяну форму і пофарбовані в темно-зелений колір, на листовій пластинці іноді виразно видно жилки. У культурі найбільш часто можна зустріти конвалію травневу.Ореневище конвалії повзуче, листки широкі, яйцеподібні, темно-зелені, блискучі. Квітки дрібні, з сильним запахом, витончені, пелюстки білі. Після закінчення періоду цвітіння з’являються плоди конвалії – дрібні червоні ягоди.

Маргаритки

Прекрасні маргаритки або стокротки можна вирощувати як вдома, так і на своїй присадибній ділянці. Великі, низькорослі, махрові – який би сорт ви не вибрали для вирощування у себе в саду, ці квіти неодмінно будуть радувати око своєю яскравістю і життєрадісністю. Невипадково слово “маргаритка” в перекладі з грецької мови означає “перлина”.Маргаритка однорічна і багаторічна отримали найбільше поширення в садівництві. Строго кажучи, стокротки багаторічні вирощують тільки два роки, так як на третій квіти починають дрібніти і рідшати, часто гинуть. Основний час посадки маргариток – початок і середина травня. Зацвітають ці квіти також на початку травня, так як листя і бутони добре переживають зиму під снігом. У місцях, де випадає невелика кількість снігу, рослини слід прикривати на зиму. Найбільш кращий для вирощування маргариток дренований ґрунт, а на сирому рослина нерідко випріває. Якщо вирощуєте квіти на піщаному ґрунті, то в спеку їх необхідно поливати щодня, тоді як дренований ґрунт та інші, більш волого-місткі ґрунти дозволяють виробляти полив два-три рази в тиждень.

За сезон маргаритки повинні отримувати кілька підживлень. Перша підгодівля проводиться, як тільки відтане ґрунт. Вона включає в себе звичайне розсипання сечовини вздовж грядок з квітами, що тільки прокинулись. Після такого підживлення помітний дуже інтенсивний ріст квітів.

На початку літа маргаритки підгодовують повним мінеральним добривом. Багато садівників використовують для цього нітроамофоску – досить легко розчинне добриво.

Космея

Космея знайома практично всім. Вид її яскравих кольорів відразу ж нагадує про літо. Рослина прибула в Україну з Мексики, де і сьогодні вона користується неймовірною популярністю.Зазначимо, що рослина добре уживається не тільки в теплому кліматі, але і в усіх регіонах нашої країни.

В цілому космея дуже проста квітка, яка зустрічається досить часто на наших квітниках. Рід включає в себе більше двох десятків видів, як однорічних, так і багаторічних холодостійких рослин. Характерні тонкі квітконоси, витончені нитковидні листя і красиві суцвіття у формі кошика – ось основні риси космеї. Цвіте рослина влітку і восени.Взагалі, догляд за квіткою зводиться до регулярного поливу в посушливу погоду, і розпушування ґрунту один раз на місяць. Розпушування передбачає і видалення бур’янів. Якщо не забувати поливати і прополювати космею, в результаті праці виросте пишна і міцна рослина, яка прикрасить квітник і зробить загальний вигляд саду неймовірно красивим.

Для продовження пишного цвітіння, не завадить в період бутонізації додати незначну кількість рідких мінеральних добрив. Це тільки у тому випадку, коли ґрунт не родючий: піщаний, суглинок тощо. Зайва підгодівля на користь не піде!

Соняшник

Коренева система сильно розвинена.Висота стебла здебільшого 120–150 см, іноді 2-2,5 м, пряме, з губчастою серцевиною.Листки великі, овально-серцевидні, черешкові. Нижні листки супротивні, решта — чергові.Суцвіття — багатоквітковий кошик з плескатим або ледь випуклим диском. Квітки двостатеві, трубчасті.Плід — сім'янка з шкірястим оплоднем, що не зростається з насіниною. Цвіте з середини липня до кінця серпня. Вміст олії в насінні становить 47-52%, а в ядрі 65-67%.З лікувальною метою збирають крайові квітки і молоді листки, сухі стебла і голівки рослини.Промисловість виробляє соняшникову олію.Препарати соняшника звичайного знаходять застосування в народній медицині як спазмолітичний засіб, в минулому їх використовували і як протималярійний засіб.

Соняшникова олія — цінний харчовий дієтичний продукт. У науковій медицині її використовують як розчинник для лікувальних речовин. Соняшникову олію вживають при жовтокам'яній хворобі, як жовчегінний засіб при ,холангепатиті.Плоди — насіння вживають в сирому і підсмаженому вигляді. З насіння виготовляють олію

Підсніжник

Є багато легенд про підсніжники, але тільки в одній говориться, що він був першою квіткою на Землі. Згідно з міфом, коли Бог вигнав Адама та Єву з Раю, була зима, і земля була вкрита товстим шаром снігу. Коли Єва йшла через сніг, вона почала замерзати,  плачучи за красою райського саду. Щоб полегшити душевний біль, Бог перетворив кілька сніжинок в квіти підсніжника.Дослідження показують, що ця квітка може допомогти в лікуванні хвороби Альцгеймера, у зв’язку з активною дією галантаміну, який в ньому міститься. Це речовина, яку вчені ще вивчають, щоб відкрити його лікувальний потенціал.Для тих, хто вірить у забобони, підсніжник не привід для радості. Існує легенда, яка говорить про те, що молода дівчина знайшла свого нареченого мертвим, а поруч з ним знаходився пролісок.На перший погляд всі проліски, однакові, але це не так. У всьому світі існує понад 100 видів пролісків. Наприклад, є різновид, у якої пелюстки трохи викривлені, в іншого виду пелюстки мають форму кулі. Є деякі менш поширені сорти пролісків, у яких квіти вдвічі  більші, ніж у звичайних пролісків, або інший сорт, який цвіте і навесні, і восени.Хоч підсніжники виглядають крихкими, але вони вміють себе добре захистити. Їх цибулини отруйні, так що жоден гризун не сміє їх чіпати. Цибулини підсніжника містять речовини, які становлять небезпеку і для людини.Про проліски говориться, що вони символізують надію, дружбу, невинність, чистоту і смирення. Мовою квітів підсніжник означає надію

Гвоздика

Гвоздика -  дуже декоративна багаторічна рослина з ароматними квітками. Розростаючись, гвоздика поступово утворює акуратний блакитно-зелений килим, над яким підносяться численні красиві квіти з чудовим запахом! Висота рослини 30 ... 40см. Цвіте в травені-липні,можливо повторно у вересені. Квіти рожевого, червоного, малинового, білого кольору.

Віддає перевагу сонячному місцю, легкій піщаній вапняній землі. Холодостійка невимоглива рослина з зимуючими блакитно-зеленим листям. Потребує своєчасного поливу, видалення зів'ялих квіток.

Завдяки чарівним запашним квіткам і декоративним сизим листям широко використовується ландшафтними дизайнерами для оформлення клумб, рокаріїв, бордюрів та інших видів квітників. Добре стоїть в зрізку.Поєднується з гіпсофілою, каменоломкою, перстачем, дзвіночками низькими, едельвейсом.

Гвоздика-трав'янка -  Невимоглива багаторічна низька грунтопокривна гарноквітуча рослина. Висота квітконосів не більше 10 ... 30см. Діаметр квітки 1,5 ... 2 см. Листя дрібне, темно-зелені. У період цвітіння вся рослина покрито суцільний шапкою квіток. Колір: рожевий, червоний, білий.

Гвоздика-трав'янка віддає перевагу яскравому сонцю, легкій піщаній землі. Не любить перезволоження. Не турбувати. Не удобрювати. Догляд: Своєчасний полив, прополка і розпушування.  Легко розмножується насінням і поділом куща. Пересадку переносить погано і тільки з досить великою грудкою землі. 

Чудове рослина для відкритих сухих південних схилів, альпійських гірок, низьких бордюрів на сухих сонячних клумбах. Гводіка-трав'янка чудово розвивається і квітне в невеликих нішах між каменями навіть на самому сонці за умови своєчасного регулярного поливу. Поєднується з арабісом, армерією, ірисами низькими, каменоломкою,флоксом шилоподібним.

Тюльпан

Ледве навесні сходить сніг і оголюється земля, підіймають свої голівки до сонця проліски. Це маленькі яскраво-сині або сніжно-білі  квіточки, схожі на дзвіночки, нахилені долу, з насичено зеленим вузьким листячком. Взагалі-то проліски ростуть у лісах, це навіть чути з їхньої назви, але зараз багато людей вирощують їх у своїх садах. Проліски дуже красиві, яскраві, вони не бояться холодів. Тому вони першими сповіщають нас про скорий прихід весни. У лісі вони ростуть цілими галявинами. Сині нагадують глибоке лісне озеро, а білі схожі на островок чистого нерозталого снігу.
Тюльпан  – рід цибулинних багаторічників родини Лілійні, одна з найпопулярніших весняних садових рослин, вирощуваних як у приватних садах, так і в промислових масштабах. Батьківщина тюльпанів – Середня Азія, а перське слово «долбент» означає «тюрбан», форму якого нагадує квітка. Вперше ввели тюльпан в культуру в Персії, там його було оспівано багатьма поетами, зокрема самим Хафізом, але справжнє поклоніння і любов викликали тюльпани в Туреччині: їх розводили в сералях дружини султана, змагаючись у доказах своєї до нього любові. У європейському Аугсбурзі тюльпани з'явилися в 1554 році і потроху стали завойовувати серця вибагливих європейців, які звикли до різних чудасій. І серед титулованих осіб Європи з'явилися пристрасні й невтомні колекціонери сортів тюльпану, готові платити за новий різновид неймовірні гроші – наприклад, граф Паппенгейм, кардинал Рішельє, Вольтер, імператор Франц ІІ і Луї XVIII, який любив влаштовувати у Версалі «тюльпанові свята».

Волошка

Волошка синя – душе цінна лікарська рослина. У народній медицині використовуються частини рослини:суцвіття, часто тільки вищипані крайові й внутрішні квітки, рідше вся надземна частина рослини. 
Волошка має прямостояче гіллясте стебло, що досягає приблизно 30-50 см у висоту. На шерстисто-опушених кінцях стебел одиночні кошики з небесно-голубих квіток. Внутрішні квітки трубчасті – плодоносні, тоді як крайові – воронкоподібні, з 8-лопатевою облямівкою – безплідні. Ланцетні листи також войлочно-опушені, у нижній частині рослини перисторозсічені, із черешками, у верхній – сидячі й нерозсічені. Квітне із червня до вересня.
 Рослина, яка виглядає так чудово, обов’язково повинна бути цілющою. Так думали стародавні греки, послідовники Гіппократа, які вже тоді вживали назву Centaurea. Можливо, ця назва пов’язана з іменем кентавра Хірона, який за легендою, досконало володів даром зцілення. Видова назва cyanus має також грецьке походження й означає “синій”. Із грецьких праць відомості про цілющу дію волошки потрапили в середньовічні травники, а звідти почерпнула свої знання наша народна медицина, хоча навряд чи слов’янські народні лікарі не знали про ці цілющі властивості. Просто, про це не збереглося відомостей.

Троянда

Своєю появою троянди випередили людей приблизно на 34 мільйони років. Знайдено викопні останки й скам'янілості троянд, що вказують на вік близько 50 мільйонів років. Культурній троянді приблизно 5000 років, зараз відомо близько 300 видів троянд, близько 30000 сортів.
За індійськими пуранами (міфами), найкрасивіша з усіх жінок - Лакшмі - народилася з пуп'янка троянди. Господар Всесвіту Вішну, побачивши красуню, що спить у своєму трояндовому ложі, розбудив її поцілунком і взяв за дружину. Лакшмі стала богинею краси, а троянда, що її вкривала, - символом божественної таємниці й з тих пір вважається у всіх східних народів священною.
Греки вважали троянду даром богів. За словами Анакреона, троянда народилася з білосніжної піни, що покривала тіло Афродіти, коли богиня любові вийшла з моря. Побачивши цю квітку, зачаровані боги обляпали її нектаром, що і надав їй дивовижний аромат.
Цікаву роль зіграла троянда в житті королеви Вікторії. Розповідають, що на придворному балі на честь принца Альберта Кобурзького, що приїхав в Англію свататися до королеви Вікторії, королева на знак своєї до нього симпатії відчепила від корсажу троянду й передала йому. Принц був у захваті, але не знайшов на своєму фраці петлі, куди б він міг прикріпити дорогоцінний подарунок. Не замислюючись ні хвилини, він перочинним ножем зробив на фраці, саме проти серця, хрестоподібний надріз. Ця спритність і ціна, що він надав її невеликому знаку уваги, остаточно зачарували Вікторію, і вона погодилася стати дружиною принца.

Ромашка

Ромашка, рід однорічних дуже розгалужених рослин з сильним ароматичним запахом з родини Айстрові.

Родина складноцвіті (айстрові). Однорічна рослина 15-60 см заввишки, з розгалуженим, борозенчастим стеблом. Листки чергові, 2-3-перисто-розсічені, сидячі. Квітки дрібні, зібрані у верхівкові суцвіття — кошики.

Крайові квітки кошиків язичкові, білі, серединні — трубчасті, жовті, містяться на довгому, конічному, всередині порожнистому квітколожі. Цвіте в червні — серпні.

Плід — довгаста сім'янка без чубка волосків.

Рослина з сильним ароматним запахом. Росте невеликими заростями або групами на подвір'ях, біля доріг, на вулицях, у садах майже по всій території України, проте на Поліссі — рідше. Культивується. Важлива лікарська рослина. Збирають суцвіття (кошики). Використовуються як потогінний, дезінфікуючий, в'яжучий, заспокійливий та протизапальний засіб. Кошики також використовують у парфумерній промисловості.

В Україні — 4 види, поширені як бур'яни на відкритих місцях.

Фіалка

Найкращим і найдоступнішим засобом для пізнання барв та кольорів нашого життя є квіти. Щодня, відволікаючись від міської суєти та проблем, ми маємо надзвичайну можливість зануритися в казкову планету – планету квітів. Живі квіти, що приносять нам стільки позитивних емоцій і настрою, є невід'ємною частиною життя творчої людини.

За старих часів закохані легко могли висловлюватися за допомогою мови квітів – вони були символами вираження відчуттів і думок.

    Для древніх греків фіалка була       неодмінним атрибутом свят, а також прикрасою власних жител і статуй богів. Галли вважали квітку як символ невинності, скромності і посипали нею ложе наречених. Французи змагалися на тулузських поетичних турнірах, де однією з вищих винагород була золота фіалка.